потерять голос

gener. être sans voix, rester sans voix

gener. afzingen

gener. quedarse afónico a fuerza de gritar

голос, (редко) глас; ум. - голосок, голосочок, голосонько. [Співав-би, так уже гласу не маю]. Говорить грубым, низким голосом - товсто говорити (гукати). Высоким, тонким голосом - тонко, тоненько. Сиплый голос - хрипливий матовий голос. Вполголоса - півголосом. Во весь голос - на повен голос, на цілий свій голос, (вульг.) на весь рот. Не своим голосом - не своїм гласом, не своїм голосом. Сладеньким голоском - солоденько. Подавать, подать голос - озиватися, озватися, датися чути. Понижать голос - притишувати голос. Возвысить, повысить голос - підняти голос. Сила голоса - сила голосу, гук. [Гукнув скільки в його стало гуку (Мирн.)]. Голос, словно из бочки - голос як із барила. Таким голосом - на такий голос. Голоса недостаёт у кого - голосу не стає кому, голосу (гласу) не відтягне хто. Терять (потерять) голос, спадать с голоса - тратити (стратити) голос, спадати (спасти) з голосу. Обладать сильным голосом - (народн.) гортань добру мати. В один голос - устами одними, одноголосно. Глас народа - глас божий - голос людський - голос божий. Голос совести - голос сумління (совісти). Голос уважаемых критиков - голос поважних критиків. Совещательный голос - дорадчий голос. Решающий голос - вирішальний, ухвальний голос. Избирательный голос - виборчий голос. Иметь право голоса - мати право на голос. Подавать голос за кого-л. - подавати голос за [на] кого, голосувати за [на] кого, віддавати голос кому. Подача голосов - голосування. Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосов - вселюдне, безпосереднє, рівне, потайне (таємне) голосування. Избрать кого-л. подачей голосов - обібрати голосуванням, зголосувати кого. [Зголосували його на старшину]. Взять голос - забрати голос. Большинство голосов - більшість голосів, перевага голосів. По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. Меньшинство голосов - меншість голосів.

* * *

м

1. овоз, садо; высокий голос овози баланд; низкий голос овози паст; глубокий голос овози ишкамӣ; грудной голос овози ҷарангосӣ; птичьи голоса хониши мурғон; повысить голос овозро баланд кардан; дӯғ задан; понизить голос овозро паст кардан; аз шаст фуромадан

2. муз. овоз; у него есть голос вай хушовоз аст; проба голосов санҷиши овозҳо; потерять голос хиррӣ шудан; постановка голоса тарбияи овоз

3. перен. ғалоғула, талотум, шаввос, виззос; голос ветра виззоси бод; голос моря талотуми баҳр

4. перен. амр, садо, нидо; голос рассудка амри ақл

5. фикр, мулоҳиза, баҳо; голос масс фикри омма

6. овоз, раъй; решающий голос овози ҳалкунанда; совещательный голос овози машваратӣ; большинством голос ов бо аксари овозҳо; подсчёт голос ов ҳисоб кардани овозҳо; собрать голоса. овоз ҷамъ кардан <> во весь (в полный) голос 1) (громко) бо тамоми овоз, бо овози баланд 2) (открыто) бо дилпурй, бо эътимод, мӯътақидона; [все] в один голос ҳама бо як овоз, якдилона; быть в голосе нағз хондан; заговорить другим голос ом муомиларо (рафторро) дигар кардан; кричать (визжать, орать и т. п.) дурным голос ом прост. аррос задан; кричать не своим голос ом прост. сахт (гулӯ дарронда) фарьёд кашидан; подать голос 1) овоз баровардан, «мана ман» гуфтан 2) за кого овоз (раъй) додан; поднять \голос ҳуқуқи худро ҳимоя кардан

4 С м. неод. hääl (ka muus., jur.); визгливый \голос kiunuv v vinguv hääl, высокий \голос kõrge hääl, звонкий \голос hele v kõlav hääl, нежный \голос õrn hääl, низкий \голос madal hääl, совещательный \голос sõnaõigus, nõuandehääl, решающий \голос hääleõigus, otsustushääl, \голос совести süümehääl, südametunnistuse hääl, большинство \голосов häälteenamus, enamik hääli, право \голоса hääleõigus, романс для двух \голосов romanss kahele häälele, петь в два \голоса kahel häälel laulma, кричать громким \голосом valju häälega karjuma, отдать свой \голос за кого, кому hääletama, häält andma kelle poolt, подсчитать \голоса hääli (kokku) lugema, собрать мало \голосов vähe hääli koguma, узнать по \голосу hääle järgi v häälest ära tundma; ‚

в один \голос ühel häälel, ühest suust;

во весь \голос täiel häälel, täiest kõrist;

петь с чужого \голоса kelle laulu laulma (võõraid mõtteid avaldama);

подавать v

подать \голос häält tegema;

поднимать v

поднять \голос häält tõstma;

лишаться v

лишиться \голоса,

терять v

потерять \голос häält kaotama, häälest ilma jääma

1) дауыс

2)

3)

4)

5) ( по радио)

1) тавыш

2) тавыш, җырчы

3) перен. аваз

4) перен. фикер, сүз

•

- во весь голос

1) ( звуки) voce ж.

2) ( певческий) voce ж.

3) ( партия) voce ж.

4) ( веление) voce ж., dettame м., richiamo м.

5) ( мнение) opinione ж., parere м.

••

6) ( при голосовании) voto м., suffragio м.

* * *

1) voce f

2) муз. voce f

3) перен. ( мнение) voce f, opinione f

4) книжн. ( внутреннее побуждение) voice f

5) ( при голосовании) voto, suffragio спец.

* * *

1) gener. suffragio (на выборах), verso (птиц и животных), ugola, voce, voto (избирательный), (избирательный) suffragio

2) econ. voto (на выборах)

(утерять) загубити, згубити, (о мн., позагублювати, погубити), утеряти що, відбігти що и чого, рішити що, (шутл.) посіяти що; (утратить) утратити, стратити, (о мн. потратити), загубити, втеряти кого, що; (лишиться) (по)збутися, рішитися кого, чого, збути, позбути що и чого, знебути що, (понести убыток) втратити на чому. [Ключ Лукашеві віддай - ще загубиш (М. В.). Десь шапку відбіг (Мирн.). Гроші втеряв (Звин.). Втратив надію, спокій. Утратив щирого приятеля (Крим.). На-віки стратив її кохання (Стор.). Десять років загубив я марно (Грінч.). Вона згубила честь, рідних та подруг (Грінч.). Збувся він слави, всього (Л. Укр.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.)]. -рять силу, здоровье - в[с]тратити, згубити, збути, знебути силу, здоров'я. -рять силы на работе - виробити силу, спрацювати силу (Франко), спрацюватися. -рять голос - спасти з голосу. -рять время, день - змарнувати, згаяти, угаяти, прогаяти, перевести, збавити, прогайнувати час, день. -рять понапрасну и труд, и деньги - змарнувати і працю, і гроші. -рять ум от старости - вистарити, (о мн.) повистарювати розум, (образно) на дитячий розум перейти. [Діди вже й розум повистарювали]. -рять расположение, право - в[с]тратити ласку, право, відпасти ласки чиєї, права чийого. [Як ти батькової ласки одпадеш, то він, може, одцурається (М. В.)]. -рять надежду - в[с]тратити, згубити и т. д. надію, знадіятися. -рять голову (в перен. зн.) - збутися, позбутися голови, замотиличитися, з плигу збитися. Он рискует -рять жизнь - він важить своїм життям, він наражає своє життя. -рять на службе что - в[с]тратити, згубити и т. д. на службі що, відслужити що. [Одслужив (в москалях) праву ногу не знать на що (М. В.)]. -рять из виду - стратити (упустити) з очей. Лучше с умным -рять, чем с глупым найти - краще з розумним двічі згубити, як з дурнем раз найти. Потерянный - загублений, згублений, утрачений, страчений, (о человеке, времени) пропащий. Страчене життя (Тесл.). Пропаща людина. Пропащий час (Драгом.)]. -ный рай - втрачений рай.

* * *

1) (преим. о конкретных предметах) загуби́ти, згуби́ти, погуби́ти, позагу́блювати; відбі́гти

2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втра́тити, стра́тити, збу́ти (кого-що); утеря́ти, стеря́ти (кого-що); ( лишиться) позбу́тися, збу́тися (кого-чого); (о силе, здоровье, времени) зба́вити (що)

* * *

1) праспяваць, прапець

2) (потерять голос) разг. прапець

сов., (вин. п.)

1) cantar vt, haber cantado

2) разг. ( потерять голос) perder la voz ( a fuerza de cantar)

* * *

1) gener. cantar, haber cantado

2) colloq. (ïîáåðàáü ãîëîñ) perder la voz (a fuerza de cantar)

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

••

* * *

* * *

1) gener. coscienza, foro inferiore, foro interno

2) phil. sinderesi

1) ( упасть) cadere, cascare, precipitare

2) ( отделиться) staccarsi, strapparsi

••

3) ( не удаться) andare in fumo, andare a monte

4) ( утратить самоконтроль) saltar su, perdere il controllo di sé

* * *

1) (оторваться, отделиться) staccarsi; sganciarsi ( с крюка)

2) ( свалиться) cadere vi (e), cascare vi (e), crollare vi (e)

3) ( потерять выдержку) saltar su; perdere il controllo di se

4) ( поспешно покинуть своё место) scattare vi (e, a)

5) (о слове и т.п.) scappare vi (e), sfuggire vi (e)

6) ( испортиться) essere forzato, staccarsi, guastarsi

7) разг. ( потерпеть неудачу) mancare vi (e), tallire vi (e), far fiasco

* * *

1) gener. andare a monte, andarsi a monte, venir corto

2) liter. abortire

1. прил. спокойный, тихий; малоподвижный или находящийся в состоянии покоя

Смотри также:

шып

2. прил. спокойный; лишённый тревог, забот, уравновешенный

Смотри также:

ласка, тыматле

3. сущ. покой, спокойствие (об уравновешенном состоянии)

Смотри также:

ласкалык

4. нар. спокойно

23 С м. неод. (без мн. ч.) mõistus, aru, oid; здравый \рассудокок terve v kaine mõistus, голос \рассудокка mõistuse hääl, в полном \рассудокке täie mõistuse juures, потерять \рассудокок aru v mõistust kaotama, вопреки \рассудокку mõistusevastaselt